Освіта.ua
Ми хочемо, щоб дитина мислила оригінально й розуміла, що для будь-якої
ситуації не завжди існує одна єдина правильна відповідь. Отже, навчання
творчості – це найкраще, що ми можемо дати дитині. http://childdevelop.com.ua/articles/develop/1110/
Освіта.ua
Якщо вам часто доводиться говорити дитині «Зосередься!», інформація
про творчі й конструктивні способи поліпшення уваги, запропонована
в даній статті, може бути для вас корисною. http://childdevelop.com.ua/articles/develop/1053/
Якщо вам часто доводиться говорити дитині «Зосередься!», інформація
про творчі й конструктивні способи поліпшення уваги, запропонована
в даній статті, може бути для вас корисною. http://childdevelop.com.ua/articles/develop/1053/
7 различий между мудрым и обычным родителем. Важные вещи, которые мы иногда упускаем
Все мы в теории знаем, как правильно воспитывать детей. Но из-за нехватки времени, мудрости и терпения часто поступаем по-другому. Мы подобрали 7 главных вещей, которые важно знать каждому родителю для формирования личности малыша. Основное правило: Не обрезай ребенку крылья. Однажды расправив их, он не даст опуститься твоим!
1. Обычный родитель проводит всё время с ребенком, оставляя свое хобби и интересы в тени. Действительно мудрый родитель заботится и о себе. Этому он и обучает детей.
2. Обычный родитель целыми вечерами делает школьные задания. Мудрый родитель считает, что ребенок должен сам отвечать за них. Если что-то не получается, тогда родитель приходит на помощь. Но только он указывает путь к решению, а не делает всё за ребенка.
3. Многие родители стараются искупить вину, покупая ребенку подарки. Мудрый родитель выдает чаду деньги на мелкие расходы. Ребенок должен сам учиться распределять деньги и откладывать их на приобретение игрушек. Родителю следует контролировать этот процесс и обучать малыша.
4. Часто мамы и папы не хотят разбираться в причине плохого поведения ребенка. Им хочется побыстрее усмирить его. Мудрый родитель разбирается в причине и старается помочь в решении проблемы.
5. Обычный родитель хочет вырастить в первую очередь достойного и успешного человека. Мудрый старается построить теплые и близкие отношения с малышом.
6. Обычный родитель бережет своего ребенка от различных проблем, делая иногда то, о чём его не просят. Мудрые мамы и папы в допустимых случаях позволяют ребенку делать ошибки. После помогают ребенку извлечь из ситуации урок.
7. Многие родители позволяют ребенку всё, чтобы он не закатывал истерики и не плакал. Этим часто дети и пользуются. Мудрый родитель не дает вылазить карапузам на голову. Он уважает не только свое личное пространство, но и ребенка.
Основні види шкільного цькування (булінгу)
Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.
1. Вербальний (словесний) булінг
- Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
- Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».
- Характерні ознаки: діти, які зазнали проявів вербального булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось висловив на їхню адресу, і спитати, чи це правда.
Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайтесамоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивніспособи реагування вашої дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись».
2. Фізичний булінг
- Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
- Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.
- Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами й непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, удари, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі.
Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв'язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.
3. Соціальний булінг
- Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
- Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує.
- Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням долучатись до товариства однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше.
Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.
4. Кіберзалякування, кібербулінг
- Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
- Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей».
- Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома йне ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.
Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами.
Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.
Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.
1. Вербальний (словесний) булінг
1. Вербальний (словесний) булінг
- Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
- Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».
- Характерні ознаки: діти, які зазнали проявів вербального булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось висловив на їхню адресу, і спитати, чи це правда.
Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайтесамоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивніспособи реагування вашої дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись».
2. Фізичний булінг
2. Фізичний булінг
- Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
- Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.
- Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами й непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, удари, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі.
Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв'язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.
3. Соціальний булінг
3. Соціальний булінг
- Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
- Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує.
- Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням долучатись до товариства однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше.
Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.
4. Кіберзалякування, кібербулінг
4. Кіберзалякування, кібербулінг
- Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
- Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей».
- Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома йне ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.
Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами.
Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.
Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.
|
П'ятнадцять способів приємного й корисного проведення часу батька зі своєю донькою
Батько й донька: як провести час разом
Ви коли-небудь спостерігали таку картину: дорослий чоловік у гіпермаркеті жваво котить візок, на якому сидить маленька дівчинка? При цьому він імітує поїзд, видає звуки сигналу, скрипу коліс і голосно оголошує назви станцій. Дитина перебуває в дикому захваті й заливається сміхом, дорослі ж навкруги дивляться на чоловіка зі здивуванням. Спершу може здатися, що його поведінка не зовсім адекватна, але не варто робити поспішні висновки. Просто батько вирішив улаштувати для своєї доньки креативну і трохи божевільну пригоду, вийшовши за рамки звичних стереотипів і відкривши їй можливості творчого підходу до життя.
Дослідження показали, що сприйняття жінкою самої себе та сприйняття нею чоловіків тісно пов'язане із взаємовідносинами зі своїм батьком у ранньому віці. Батько – це перший чоловік, якого любить дівчинка. Саме батько дає дівчинці уявлення про те, якими насправді є чоловіки та якого ставлення від них варто очікувати.
Бути першим чоловіком у житті юної дівчини – це велика відповідальність і в той же час прекрасна можливість, оскільки вплив батька (або його відсутність) може бути дуже глибоким. Дослідження підтверджують, що дівчата, які мало контактували зі своїми батьками (або не контактували зовсім), частіше кидають школу, долучаються до зловживання наркотиками та алкоголем і вагітніють у підлітковому віці. І навпаки, у сім'ях, де батьки беруть активну участь у вихованні своїх дочок, дівчата виростають упевненими в собі, з повагою ставляться до свого тіла, мають високу самооцінку й готові до життя в «дорослому» світі.
Хоча батьківство – це серйозне заняття, воно може приносити величезну радість. У цій статті запропоновано п`ятнадцять порад батькам, як допомогти своїм донькам вирости впевненими та здоровими, отримуючи при цьому від процесу виховання взаємну радість.
- «Бешкетуйте» й бавтесь разом з донькою. Ключ до батьківства лежить у тому, щоб не вести себе відповідно до віку. Боріться зі своєю малечею на підлозі, падайте разом на диван, у замет або купу листя, дозволяйте їй осідлати вас і пограйте «в конячку». Це весело, до того ж допомагає налагодити тісніший взаємозв'язок з дитиною. Коли ваша донька стане занадто дорослою для метушні на підлозі або підкидань у повітря, просто міцно обіймайте її й робіть це частіше.
- Організовуйте імпровізовані пікніки для доньки та її друзів. Перевертаючи шампури на мангалі, скористайтеся шансом познайомитися з людьми поза вашою родиною, які є важливою частиною життя вашої доньки.
- Ведіть активний спосіб життя і займайтесь разом з донькою. Грайте в ігри, стрибайте зі скакалкою, гуляйте на повітрі, катайтесь на велосипедах, кидайте м'яч у кільце. Дослідження показали, чим фізично активніше дівчинка у своєму дитинстві та підлітковому віці, тим менш імовірно, що в майбутньому вона завагітніє в підлітковому віці, матиме розлади харчової поведінки (нервову анорексію, нервову булімію та ін.), кине школу, буде зловживати наркотиками або стане жертвою принизливих відносин. Чим більше ми фізично активні, тим більше поважаємо наше тіло – цінуємо його важливість і можливості та не дозволяємо чинити над ним наругу в різних її проявах.
- Стискайте дитину в обіймах. Киньте на підлогу кілька м'яких подушок і теплих ковдр, запасіться попкорном і разом читайте розповіді або дивіться улюблені фільми доньки. Обійми – це відмінний спосіб створити емоційний зв'язок.
- Прищеплюйте дитині любов до історії. Знайдіть старі фотоальбоми й покажіть їх доньці. Укажіть її місце на родовідному дереві. Розкажіть їй свої історії про те, яким було життя, коли ви росли, які цікаві події відбувались у той час у країні та світі.
- Намагайтесь вислуховувати свою доньку. Відпочиньте від газети або футбольного матчу і слухайте не тільки вухами, а й очима. Зосередьтесь на тому, що важливо для неї: про що думає ваша донька, про що мріє, у що вірить, що відчуває. Ставте запитання, щоби привернути її увагу, а потім уважно слухайте її відповіді мовчки. Ваша увага покаже дівчинці, що стан її душі має для вас першорядне значення.
- Запросіть доньку на побачення. Замовте столик у ресторані, одягніться належно, відкрийте і притримайте для неї дверцята машини, покажіть їй, що значить перебувати в товаристві джентльмена.
- Беріть участь у її шкільній діяльності. Переконайтеся, що вашій дівчинці надані ті ж можливості, що і хлопчикам. Відвідуйте її змагання та концерти, переконайте дитину брати активну участь у роботі шкільних гуртків. Допомагайте тренеру її команди або класному керівнику під час поїздок і цікавих заходів.
- Візьміть свою доньку до себе на роботу. Познайомте її зі своїми колегами, проведіть для неї екскурсію приміщенням, дайте їй можливість побачити вас за роботою. Розкажіть їй, що робота – це більше, ніж просто місце. Покажіть їй, що значить працювати і що гроші важливі, як і те, у що інвестувати свій час.
- У всесвітній День батька здивуйте свою доньку, взявши її на пішохідну прогулянку або на катання на човні по найближчому озеру. Доки ви перебуваєте наодинці з нею, спитайте її про те, як пройшов тиждень. Продемонструйте чоловічий погляд на її питання та проблеми.
- В одну з дощових неділь улаштуйте з вашою донькою змагання із приготування бутербродів. Розкажіть їй про свій улюблений рецепт і попросіть поділитися з вами деякими з її кулінарних секретів.
- Пишіть доньці записки, в яких кажіть, що любите її й пишаєтесь нею. У своїх записках розкажіть доньці, чому вважаєте її чудовою неповторною людиною. Одну записку сховайте їй під подушку, другу відправте електронною поштою, а третю покладіть в її шкільний рюкзак.
- Візьміть доньку в похід. Поставте намет на мальовничій галявині. Смажте на багатті шматочки хліба на гілочках і дивіться на зірки. Разом насолоджуйтеся спокоєм далеко від суєти повсякденного життя.
- Ходіть разом в торговий центр, дізнайтесь, який одяг вона любить і яку музику слухає.
- Смійтесь разом. Демонструйте доньці радість життя. Чому б вам теж не спробувати зробити поїзд із візка у супермаркеті?!
Список чудових занять, за допомогою яких батько може прекрасно проводити час із донькою, можна продовжувати і продовжувати. На жаль, час, який відведено татам та їх маленьким донечкам, не безкінечний. Дорогі батьки, поки що вашій донечці можна читати казки на ніч, доки вона ще з нетерпінням чекає, коли ви прийдете з роботи додому і доки ви є найважливішим чоловіком в її житті, повною мірою користуйтеся своїм статусом і насолоджуйтесь кожною хвилиною, проведеною разом з нею.
Ви коли-небудь спостерігали таку картину: дорослий чоловік у гіпермаркеті жваво котить візок, на якому сидить маленька дівчинка? При цьому він імітує поїзд, видає звуки сигналу, скрипу коліс і голосно оголошує назви станцій. Дитина перебуває в дикому захваті й заливається сміхом, дорослі ж навкруги дивляться на чоловіка зі здивуванням. Спершу може здатися, що його поведінка не зовсім адекватна, але не варто робити поспішні висновки. Просто батько вирішив улаштувати для своєї доньки креативну і трохи божевільну пригоду, вийшовши за рамки звичних стереотипів і відкривши їй можливості творчого підходу до життя.
Дослідження показали, що сприйняття жінкою самої себе та сприйняття нею чоловіків тісно пов'язане із взаємовідносинами зі своїм батьком у ранньому віці. Батько – це перший чоловік, якого любить дівчинка. Саме батько дає дівчинці уявлення про те, якими насправді є чоловіки та якого ставлення від них варто очікувати.
Бути першим чоловіком у житті юної дівчини – це велика відповідальність і в той же час прекрасна можливість, оскільки вплив батька (або його відсутність) може бути дуже глибоким. Дослідження підтверджують, що дівчата, які мало контактували зі своїми батьками (або не контактували зовсім), частіше кидають школу, долучаються до зловживання наркотиками та алкоголем і вагітніють у підлітковому віці. І навпаки, у сім'ях, де батьки беруть активну участь у вихованні своїх дочок, дівчата виростають упевненими в собі, з повагою ставляться до свого тіла, мають високу самооцінку й готові до життя в «дорослому» світі.
Хоча батьківство – це серйозне заняття, воно може приносити величезну радість. У цій статті запропоновано п`ятнадцять порад батькам, як допомогти своїм донькам вирости впевненими та здоровими, отримуючи при цьому від процесу виховання взаємну радість.
Дослідження показали, що сприйняття жінкою самої себе та сприйняття нею чоловіків тісно пов'язане із взаємовідносинами зі своїм батьком у ранньому віці. Батько – це перший чоловік, якого любить дівчинка. Саме батько дає дівчинці уявлення про те, якими насправді є чоловіки та якого ставлення від них варто очікувати.
Бути першим чоловіком у житті юної дівчини – це велика відповідальність і в той же час прекрасна можливість, оскільки вплив батька (або його відсутність) може бути дуже глибоким. Дослідження підтверджують, що дівчата, які мало контактували зі своїми батьками (або не контактували зовсім), частіше кидають школу, долучаються до зловживання наркотиками та алкоголем і вагітніють у підлітковому віці. І навпаки, у сім'ях, де батьки беруть активну участь у вихованні своїх дочок, дівчата виростають упевненими в собі, з повагою ставляться до свого тіла, мають високу самооцінку й готові до життя в «дорослому» світі.
Хоча батьківство – це серйозне заняття, воно може приносити величезну радість. У цій статті запропоновано п`ятнадцять порад батькам, як допомогти своїм донькам вирости впевненими та здоровими, отримуючи при цьому від процесу виховання взаємну радість.
- «Бешкетуйте» й бавтесь разом з донькою. Ключ до батьківства лежить у тому, щоб не вести себе відповідно до віку. Боріться зі своєю малечею на підлозі, падайте разом на диван, у замет або купу листя, дозволяйте їй осідлати вас і пограйте «в конячку». Це весело, до того ж допомагає налагодити тісніший взаємозв'язок з дитиною. Коли ваша донька стане занадто дорослою для метушні на підлозі або підкидань у повітря, просто міцно обіймайте її й робіть це частіше.
- Організовуйте імпровізовані пікніки для доньки та її друзів. Перевертаючи шампури на мангалі, скористайтеся шансом познайомитися з людьми поза вашою родиною, які є важливою частиною життя вашої доньки.
- Ведіть активний спосіб життя і займайтесь разом з донькою. Грайте в ігри, стрибайте зі скакалкою, гуляйте на повітрі, катайтесь на велосипедах, кидайте м'яч у кільце. Дослідження показали, чим фізично активніше дівчинка у своєму дитинстві та підлітковому віці, тим менш імовірно, що в майбутньому вона завагітніє в підлітковому віці, матиме розлади харчової поведінки (нервову анорексію, нервову булімію та ін.), кине школу, буде зловживати наркотиками або стане жертвою принизливих відносин. Чим більше ми фізично активні, тим більше поважаємо наше тіло – цінуємо його важливість і можливості та не дозволяємо чинити над ним наругу в різних її проявах.
- Стискайте дитину в обіймах. Киньте на підлогу кілька м'яких подушок і теплих ковдр, запасіться попкорном і разом читайте розповіді або дивіться улюблені фільми доньки. Обійми – це відмінний спосіб створити емоційний зв'язок.
- Прищеплюйте дитині любов до історії. Знайдіть старі фотоальбоми й покажіть їх доньці. Укажіть її місце на родовідному дереві. Розкажіть їй свої історії про те, яким було життя, коли ви росли, які цікаві події відбувались у той час у країні та світі.
- Намагайтесь вислуховувати свою доньку. Відпочиньте від газети або футбольного матчу і слухайте не тільки вухами, а й очима. Зосередьтесь на тому, що важливо для неї: про що думає ваша донька, про що мріє, у що вірить, що відчуває. Ставте запитання, щоби привернути її увагу, а потім уважно слухайте її відповіді мовчки. Ваша увага покаже дівчинці, що стан її душі має для вас першорядне значення.
- Запросіть доньку на побачення. Замовте столик у ресторані, одягніться належно, відкрийте і притримайте для неї дверцята машини, покажіть їй, що значить перебувати в товаристві джентльмена.
- Беріть участь у її шкільній діяльності. Переконайтеся, що вашій дівчинці надані ті ж можливості, що і хлопчикам. Відвідуйте її змагання та концерти, переконайте дитину брати активну участь у роботі шкільних гуртків. Допомагайте тренеру її команди або класному керівнику під час поїздок і цікавих заходів.
- Візьміть свою доньку до себе на роботу. Познайомте її зі своїми колегами, проведіть для неї екскурсію приміщенням, дайте їй можливість побачити вас за роботою. Розкажіть їй, що робота – це більше, ніж просто місце. Покажіть їй, що значить працювати і що гроші важливі, як і те, у що інвестувати свій час.
- У всесвітній День батька здивуйте свою доньку, взявши її на пішохідну прогулянку або на катання на човні по найближчому озеру. Доки ви перебуваєте наодинці з нею, спитайте її про те, як пройшов тиждень. Продемонструйте чоловічий погляд на її питання та проблеми.
- В одну з дощових неділь улаштуйте з вашою донькою змагання із приготування бутербродів. Розкажіть їй про свій улюблений рецепт і попросіть поділитися з вами деякими з її кулінарних секретів.
- Пишіть доньці записки, в яких кажіть, що любите її й пишаєтесь нею. У своїх записках розкажіть доньці, чому вважаєте її чудовою неповторною людиною. Одну записку сховайте їй під подушку, другу відправте електронною поштою, а третю покладіть в її шкільний рюкзак.
- Візьміть доньку в похід. Поставте намет на мальовничій галявині. Смажте на багатті шматочки хліба на гілочках і дивіться на зірки. Разом насолоджуйтеся спокоєм далеко від суєти повсякденного життя.
- Ходіть разом в торговий центр, дізнайтесь, який одяг вона любить і яку музику слухає.
- Смійтесь разом. Демонструйте доньці радість життя. Чому б вам теж не спробувати зробити поїзд із візка у супермаркеті?!
Список чудових занять, за допомогою яких батько може прекрасно проводити час із донькою, можна продовжувати і продовжувати. На жаль, час, який відведено татам та їх маленьким донечкам, не безкінечний. Дорогі батьки, поки що вашій донечці можна читати казки на ніч, доки вона ще з нетерпінням чекає, коли ви прийдете з роботи додому і доки ви є найважливішим чоловіком в її житті, повною мірою користуйтеся своїм статусом і насолоджуйтесь кожною хвилиною, проведеною разом з нею.
Освіта.ua
Не існує ідеального способу виховувати дитину. Не існує ідеальних батьків або ідеальних дітей. Але є деякі керівні принципи, як допомогти своїм дітям вирости здоровими і щасливими. Вони наведені у статті.http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/594/
Не існує ідеального способу виховувати дитину. Не існує ідеальних батьків або ідеальних дітей. Але є деякі керівні принципи, як допомогти своїм дітям вирости здоровими і щасливими. Вони наведені у статті.http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/594/
Освіта.ua У даній статті п`ять досвідчених вихователів дитячого садка (із загальним стажем роботи 90 років) діляться порадами з батьками 2–5-річних малюків. http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/591/
Освіта.ua
Як нам направити дітей на шлях розкриття творчого потенціалу? У статті наведені певні питання, які допомагають дітям відчути себе, свої почуття та скеровують у потрібному напрямку.http://childdevelop.com.ua/articles/develop/590/
Як нам направити дітей на шлях розкриття творчого потенціалу? У статті наведені певні питання, які допомагають дітям відчути себе, свої почуття та скеровують у потрібному напрямку.http://childdevelop.com.ua/articles/develop/590/
Освіта.ua
Хоча діти й народжуються із природними здібностями до емпатії, розвиток цієї риси не відбувається природним чином, більше того, згасає, якщо залишити її без уваги. Детальніше у статті.http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/589/
Як дитина повинна сприймати свої помилки
Діти з високою самооцінкою значно краще справляються зі своїми помилками, роблячи це дійсно вражаючим чином. Вони у прямому розумінні підводяться, обтрушують коліна й кажуть: «Так, я зазнав поразку. І що мені тепер треба зробити наступного разу? Що конкретно мені треба змінити?». Вони усвідомлюють, що припустили помилку, й визнають її як факт. Але найголовніше, такі діти розробляють стратегію, щоб виправити свою помилку й не повторювати її знову. Загалом, такий підхід і є навчанням на своїх помилках.
Сам процес навчання на помилках – надзвичайно цінна життєва навичка, тому що навчання передбачає і включає в себе елемент ризику, оскільки кожного разу діти ризикують помилитись. Але оскільки вони постійно пробують якісь нові способи вирішення завдання, завжди є шанс, що в них усе вийде. У свою чергу, кожний новий успіх зміцнює їх самооцінку. Кожний досвід збільшує бажання пробувати ще, і ще, і ще.
Діти з низькою самооцінкою взаємодіють з помилкою зовсім інакше. Найчастіше вони використовують цей досвід для того, щоб девальвувати свою цінність: «Бачите, я казав вам, що не можу нічого зробити правильно», – так вони реагують на підсумок своєї невдалої спроби. Замість того щоб розглядати помилки як можливість учитись, такі діти інтерпретують свій досвід як причину все кинути і «ніколи не робити це знову». Звісно, такий підхід не сприяє підвищенню самооцінки, він сприяє лише зневірі у власних силах і тим самим завершує хибне коло.
Весь драматизм полягає в тому, що ці діти могли б учитись на власному досвіді. Якби вони знали, що «Робити помилки – нормально... на помилках треба вчитись», то цей досвід постав би для них у зовсім іншому світлі. Але не все так погано, ви можете допомогти своїй дитині навчитися справлятися з помилками, запропонувавши певні стратегії, за допомогою яких вона почне перетворювати свої помилки на прекрасну можливість навчитися чогось нового. У процесі ви забезпечите також можливість підвищити її самооцінку.
Існіє безліч способів допомогти своїм дітям позбутись думки, що «помилки – це погано». Майте на увазі, що зміна поведінки вимагає часу, наполегливості та систематичності. Нарешті, пам'ятайте, що ваш власний спосіб взаємодії з помилками – це найважливіший урок, який можна дати дітям.
Далі пропонуються кілька порад про те, як допомогти дитині позбутися страху перед зробленою помилкою.
Повторюйте дитині: «Робити помилки - це абсолютно нормально». Нажаль, дуже багато дітей страждають від перфекціонізму. Вони прагнуть бути ідеальними й бездоганними в усьому. Коли помилка все ж таки трапляється, дитина відчуває себе спустошеною та інтерпретує її як знак (підтвердження) того, що вона «негідна». Тому частіше нагадуйте дитині, що «зроблені помилки – це нормально. Це відбувається з усіма нами».
Визнавайте свої власні помилки. Батькам важливо визнавати, що вони іноді теж роблять помилки. Діти вважають вас «всемогутніми та всезнаючими». Звісно, батьки теж роблять помилки, просто тримають їх при собі. Розкажіть дитині про помилку, якої ви нещодавно припустились, а також обговоріть з нею ті помилки, яких ви припускались у дитячому віці.
Показуйте приклади виправлення помилок, моделюйте правильне ставлення до них.Так, батьки роблять помилки, але успішні люди, які прагнуть високих досягнень, неухильно вчаться на своїх помилках. Як тільки ви визнали свою помилку, не забудьте сказати дитині, що саме ви плануєте виправити наступного разу, щоб не зробити її знову. Ви можете сказати: «Я зробив помилку... і ось що я буду робити...».
Розкажіть дитині про помилки та невдачі відомих і шанованих людей. При будь-якій можливості делікатно вказуйте на їхні помилки, щоб дитина зрозуміла, що помилки трапляються з усіма й зовсім не перешкоджають досягненню успіху й не перекреслюють усе подальше життя, а навпаки. Книги переповнені відповідними прикладами, як і газети, які завжди дають свіжі ідеї. Ось декілька прикладів.
- Альберт Ейнштейн не розмовляв до 4-х років, погано вчився у школі. Батьки і вчителі думали, що він недорозвинений. Його виключили зі школи. А після він провалив іспити в політехнічну школу Цюріха.
- Томасу Едісону вчителі казали, що він занадто дурний, щоб чогось навчитись. На перших двох роботах у нього справи йшли кепсько, і з обох його звільнили за непродуктивність. Винаходячи лампочку, він провів більше тисячі невдалих дослідів.
- Генрі Форд п'ять разів безуспішно починав свій бізнес.
- Уолта Діснея звільнили з газети за відсутність фантазії та креативних ідей. Після цього він неодноразово починав бізнес, який закінчувався банкрутством.
- Брати Райт сімдесят разів безуспішно намагались підняти в повітря свій славнозвісний літак.
Учіть дитину позитивного внутрішнього діалогу. Якщо ви помічаєте, що ваша дитина надто напружена та стурбована своїми помилками, допоможіть їй навчитись казати самій собі позитивні слова і твердження, такі як: «Я спокійна і тримаю емоції під контролем» або «Я докладу всі зусилля і досягну успіху». Чим частіше вона буде звертатись до себе подібним чином, тим швидше почне вірити в це.
Допоможіть дитині побачити в помилці цікаву задачу, а не звинувачувати себе в ній. Суть помилки часто полягає не в самій помилці, а в тому, як дитина інтерпретує її. Допоможіть дитині визнати, що вона припустилася помилки («Я зробила це неправильно»), а потім допоможіть визначити подальше завдання («Я забула назву столиці Франції»).
Сплануйте стратегію на майбутнє. Після того як дитина визнає свою помилку і зрозуміє задачу, яка потребує вирішення (та припинить звинувачувати себе в здійсненні помилки), розробіть план виправлення помилок на майбутнє: «Ось як я підготуюсь до вступу наступного разу. Я буду повторювати назву столиць країн світу щовечора по десять хвилин протягом двох наступних тижнів».
Діти з високою самооцінкою значно краще справляються зі своїми помилками, роблячи це дійсно вражаючим чином. Вони у прямому розумінні підводяться, обтрушують коліна й кажуть: «Так, я зазнав поразку. І що мені тепер треба зробити наступного разу? Що конкретно мені треба змінити?». Вони усвідомлюють, що припустили помилку, й визнають її як факт. Але найголовніше, такі діти розробляють стратегію, щоб виправити свою помилку й не повторювати її знову. Загалом, такий підхід і є навчанням на своїх помилках.
Сам процес навчання на помилках – надзвичайно цінна життєва навичка, тому що навчання передбачає і включає в себе елемент ризику, оскільки кожного разу діти ризикують помилитись. Але оскільки вони постійно пробують якісь нові способи вирішення завдання, завжди є шанс, що в них усе вийде. У свою чергу, кожний новий успіх зміцнює їх самооцінку. Кожний досвід збільшує бажання пробувати ще, і ще, і ще.
Діти з низькою самооцінкою взаємодіють з помилкою зовсім інакше. Найчастіше вони використовують цей досвід для того, щоб девальвувати свою цінність: «Бачите, я казав вам, що не можу нічого зробити правильно», – так вони реагують на підсумок своєї невдалої спроби. Замість того щоб розглядати помилки як можливість учитись, такі діти інтерпретують свій досвід як причину все кинути і «ніколи не робити це знову». Звісно, такий підхід не сприяє підвищенню самооцінки, він сприяє лише зневірі у власних силах і тим самим завершує хибне коло.
Весь драматизм полягає в тому, що ці діти могли б учитись на власному досвіді. Якби вони знали, що «Робити помилки – нормально... на помилках треба вчитись», то цей досвід постав би для них у зовсім іншому світлі. Але не все так погано, ви можете допомогти своїй дитині навчитися справлятися з помилками, запропонувавши певні стратегії, за допомогою яких вона почне перетворювати свої помилки на прекрасну можливість навчитися чогось нового. У процесі ви забезпечите також можливість підвищити її самооцінку.
Існіє безліч способів допомогти своїм дітям позбутись думки, що «помилки – це погано». Майте на увазі, що зміна поведінки вимагає часу, наполегливості та систематичності. Нарешті, пам'ятайте, що ваш власний спосіб взаємодії з помилками – це найважливіший урок, який можна дати дітям.
Далі пропонуються кілька порад про те, як допомогти дитині позбутися страху перед зробленою помилкою.
Повторюйте дитині: «Робити помилки - це абсолютно нормально». Нажаль, дуже багато дітей страждають від перфекціонізму. Вони прагнуть бути ідеальними й бездоганними в усьому. Коли помилка все ж таки трапляється, дитина відчуває себе спустошеною та інтерпретує її як знак (підтвердження) того, що вона «негідна». Тому частіше нагадуйте дитині, що «зроблені помилки – це нормально. Це відбувається з усіма нами».
Визнавайте свої власні помилки. Батькам важливо визнавати, що вони іноді теж роблять помилки. Діти вважають вас «всемогутніми та всезнаючими». Звісно, батьки теж роблять помилки, просто тримають їх при собі. Розкажіть дитині про помилку, якої ви нещодавно припустились, а також обговоріть з нею ті помилки, яких ви припускались у дитячому віці.
Показуйте приклади виправлення помилок, моделюйте правильне ставлення до них.Так, батьки роблять помилки, але успішні люди, які прагнуть високих досягнень, неухильно вчаться на своїх помилках. Як тільки ви визнали свою помилку, не забудьте сказати дитині, що саме ви плануєте виправити наступного разу, щоб не зробити її знову. Ви можете сказати: «Я зробив помилку... і ось що я буду робити...».
Розкажіть дитині про помилки та невдачі відомих і шанованих людей. При будь-якій можливості делікатно вказуйте на їхні помилки, щоб дитина зрозуміла, що помилки трапляються з усіма й зовсім не перешкоджають досягненню успіху й не перекреслюють усе подальше життя, а навпаки. Книги переповнені відповідними прикладами, як і газети, які завжди дають свіжі ідеї. Ось декілька прикладів.
Допоможіть дитині побачити в помилці цікаву задачу, а не звинувачувати себе в ній. Суть помилки часто полягає не в самій помилці, а в тому, як дитина інтерпретує її. Допоможіть дитині визнати, що вона припустилася помилки («Я зробила це неправильно»), а потім допоможіть визначити подальше завдання («Я забула назву столиці Франції»).
Сплануйте стратегію на майбутнє. Після того як дитина визнає свою помилку і зрозуміє задачу, яка потребує вирішення (та припинить звинувачувати себе в здійсненні помилки), розробіть план виправлення помилок на майбутнє: «Ось як я підготуюсь до вступу наступного разу. Я буду повторювати назву столиць країн світу щовечора по десять хвилин протягом двох наступних тижнів».
Інтернет-проект від Google для вихователів та батьків дошкільнят
Google створив інтерактивний онлайн-курс для вихователів та батьків дошкільнят віком від 2 до 5 років, у якому розповідається, як допомогти дітям полюбити математику. Проект створений за мотивами Маппет-шоу (англ. The Muppet Show), повулярної американської гумористичної програми, головними акторами були ляльки-маппети, та входить до складу навчального курсу Google «Вулиця Сезам» (англ. Sesame Street).
Онлайн-курс складається з чотирьох уроків по 45 хвилин, викладання ведеться англійською мовою. Загалом слухачам курсу дають практичні поради щодо того, які підручні засоби використовувати, щоб пояснити дітям складні математичні терміни. До кожної теоретичної частини курсу пропонуються практичні завдання, для закріплення знань.
По завершенню вивчення курсу та за умови виконання усіх завдань слухач отримує сертифікат. Пройти курс можна до 31 жовтня. Приєднатися до проекту та дізнатися про нього більше можна за посиланням.
Коли починати вивчати іноземну мову?
Одна з найпоширеніших помилок - діти вивчають мови швидше, а дорослі не в змозі досягти рівня вільного володіння іноземною мовою. Ці та інші твердження не відповідають дійсності.
Питання природи лінгвістичних здібностей дуже складне, західні методисти і психологи визнають, що механізм засвоєння мови ще не зрозумілий остаточно через його виняткову складність. Діти не обов'язково вивчають мову швидше, ніж дорослі, а дорослі можуть засвоювати навички й компетенції набагато ефективніше, ніж діти.
Природно, є багато розходжень у методиці вивчення іноземної мови дорослими й дітьми, як, утім, і в навчанні музики або, у спортивних досягненнях. У деяких аспектах перевагу мають дорослі, у деяких - діти, але ні в тому, ні в іншому випадках немає біологічної закономірності. До того ж із віком мовні здібності не знижуються. Вік не є перешкодою для вивчення іноземної мови, більше того, відповідно до останніх досліджень, лінгвістична активність сприяє активнішому стану розуму дорослої людини: якщо вона зберігає хорошу фізичну форму, то її розумові здібності й навички не деградують. Єдиною перешкодою на шляху вивчення мови дорослою людиною є сумнів як самого учня, так і вчителя, у здатності вивчити мову в зрілому віці.
Багато хто вважає, що формула «Чим молодший - тим краще» ідеально стосується вивчення іноземних мов. Ці стереотипи виникли у зв'язку з теорією «критичного періоду», сформульованою у 60-ті роки. Вона базувалася на концепції розвитку розуму і доводила, що розум втрачає гнучкість після статевої зрілості людини. Новітні ж дослідження у галузі неврології демонструють, що мовні здібності дорослих значною мірою перевершують здібності дітей. Перевага дорослої людини в тому, що нервові клітини, відповідальні за лінгвістичні процеси, такі як семантичний аналіз і граматична сприйнятливість, розвиваються з віком.
Повнолітні учні швидше прогресують у сфері вивчення структури мови, у них більше розвинена пізнавальна система, вони можуть робити узагальнення вищого порядку, ніж діти. До початку навчання другої мови, в арсеналі дорослої людини зазвичай є сукупність прийомів та засобів, які полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. До того ж не слід забувати про вищу мотивацію дорослого учня, який зазвичай приймає усвідомлене рішення вивчати другу (чи третю, четверту мову).
Що стосується дітей, то психологи рекомендують починати вивчати іноземну мову у віці, коли систему рідної мови дитина вже досить добре засвоїла, а до нової мови - ставиться свідомо. Саме в цьому віці ще мало штампів мовної поведінки, легко по-новому «кодувати» свої думки, немає великого бар'єру перед контактом з іноземною мовою.
Якщо методичну систему побудовано досить грамотно з лінгводидактичного й психолінгвістичного поглядів, то успіх в оволодінні запропонованим обмеженим мовним матеріалом і створення потрібних передумов для подальшого засвоєння будь-якої іноземної мови забезпечено практично всім дітям. Єдина умова - у дитини не має бути проблем із рідною мовою.
Раннє навчання іноземної мови дає великий практичний ефект у плані підвищення якості володіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження її вивчення в школі, а також відкриває можливості для вивчення другої чи третьої іноземної мови, потреба володіти якими стає дедалі очевиднішою.
Почати вивчати англійську ви можете вже сьогодні. Подайте заявку на безкоштовне пробне заняття на курсах англійської в Києві:
Speak Up - курси англійської Speak Up поєднують навчання висококваліфікованими викладачами та сучасні технології навчання. Курси Speak Up відрізняються гнучким графіком занять і зручним розташуванням шкіл (9 філій у Києві). Школа відстежує прогрес у навчанні кожного слухача з першого заняття і до моменту проходження «level test». Подати заявку на безкоштовний пробний урок>>>
Lingva.ua - школа іноземних мов в самому центрі Києва пропонує навчання з самого початкового рівня до професійного, а також курси підвищення кваліфікації для викладачів. Вчитися можна індивідуально, в групах, дистанційно і консультативно. Подати заявку на безкоштовний пробний урок>>>
English Prime - методика викладання в школі англійської мови English Prime заснована на успішній практиці у вивченні нами рідної мови. У школі вас будуть вчити природним чином, так, як ви колись вчили свою рідну мову. До 80% кожного уроку ви будете говорити англійською, активно використовувати свій словниковий запас і, таким чином, позбавлятися від бар'єра у спілкуванні. Подати заявку на безкоштовний пробний урок>>>
Проект "Розвиток дитини" разом з Освіта.ua пропонує батькам та учителям початкової школи нову можливість для навчання дітей математиці http://osvita.ua/school/48281/
Проект "Розвиток дитини" разом з Освіта.ua пропонує батькам та учителям початкової школи нову можливість для навчання дітей математиці http://osvita.ua/school/48281/
Освіта.ua
Ця стаття є приводом замислитись про об'єктивність вимог до власної дитини та надалі з любов'ю сприймати всі її унікальні особливості.http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/508/
Ця стаття є приводом замислитись про об'єктивність вимог до власної дитини та надалі з любов'ю сприймати всі її унікальні особливості.http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/508/
Виртуальная Школа Наташи Купер
Как обучить английскому детей и как превратить занятия в увлекательную ИГРУ. Как мотивировать детей на изучение английского языка и какие методы и ресурсы использовать?
http://www.englishskills.com/kak-nauchit-rebenka-anglijskom…
http://www.englishskills.com/kak-nauchit-rebenka-anglijskom…
Комментариев нет:
Отправить комментарий